Робоча версія. Тексти й записи не остаточні.

Точка 14

Кролик Муляр

Фігура КроликаВулиця Ґжибово, біля вулиці Домбрувки

Коротко

Ця частина готується.

Повна розповідь

Запис готується.

Текст запису

Гнезно, як і багато інших міських організмів, упродовж своєї історії значно змінювалося. Аж до великої пожежі 1819 року, яка знищила майже все місто в мурах, воно нагадувало радше осередок часів пізнього середньовіччя. Лише смілива візія відбудови міста після пожежі надала йому вигляду, знаного з інших європейських міст. Тоді розібрали рештки міських мурів, і без того дуже підупалих і на той час уже непотрібних, разом із руїнами в'їзних брам, що від середньовіччя з'єднували місто зі світом. Засипали також рови. Щоб пожежі такого масштабу більше не траплялися, міська влада наказала зводити муровані будинки. Перед пожежею вони становили аж 68% забудови Гнезна. Цікаво, що на етапі проєктування з'явилася ідея не відбудовувати північну забудову Ринку. Тим самим відкрилася б теперішня вулиця Францішканська з чудовими пам'ятками — комплексом костелу і монастиря отців францисканців. Проте спротив мешканців, які втратили б свої ділянки в такому важливому місці, був надто сильним. Завдяки тому, що землеміри розмічали нові ділянки — з ширшим фасадом, — їхня забудова могла принести в місто нову якість. Замість вузьких будівель уздовж нових вулиць зводили будинки в тодішньому сучасному стилі «Retablissementbau». Вони вирізнялися щільною забудовою, поверхом і підвалом, а також двотрактовим плануванням із сінями по осі. Спочатку в них були тільки квартири і двосхилі дахи, але з роками їх розбудовували до формату кам'яниць, які ми бачимо довкола й сьогодні, хоча ще кілька нижчих будинків у стилі першої забудови можна побачити на деяких вулицях міста. Від згаданого стилю «Retablissementbau» сучасні кам'яниці зберегли брами посередині, з яких сходовою кліткою входили до квартир по всій кам'яниці. У наступні роки житлові приміщення на першому поверсі почали перебудовувати на торговельні.

Найбільші й найпоказніші кам'яниці з'являлися на зламі XIX і XX століть на місці нижчої забудови. Сьогодні своїм вишуканим стилем вони не відрізняються від подібних споруд, наприклад, у Познані. Найгарніші ми можемо побачити на вулицях Хробрего, Варшавській, Домбрувки, Кілінського, Леха чи Цєрпєнґі. Про те, що їх будували за найновішими архітектурними віяннями, можуть свідчити так звані берлінські кімнати («Berliner Zimmer») з боку подвір'їв: у місці з'єднання кам'яниці з її флігелями завдяки скосу вони підвищували функціональність цієї частини будинку, бо давали більше світла.

Усі точки