Робоча версія. Тексти й записи не остаточні.

Точка 28

Локаційне місто

Бронзова модельРіг Ринку, біля вулиці Фарної

Коротко

Ця частина готується.

Повна розповідь

Запис готується.

Текст запису

Гнезно як центральний осередок полян походить від княжого граду і поступово добудовуваних до нього підградь на Пагорбі Леха, тобто там, де стоїть катедра. Але сьогодні його центр ми пов'язуємо з місцем Ринку. Коли в архікатедрі відбувалися найважливіші історичні події, пов'язані з початками нашої державності, саме тут було торгове поселення, яке черпало користь із такого важливого сусідства, як резиденція князів. І саме це місце стало початком міста в тому розумінні, яке ми знаємо сьогодні. Уявімо собі, що Ринок колись, коли ставав містом, був вищим приблизно на 6 метрів. Чергові пожежі, нівелювальні роботи і розбудови знижували цю територію. Про важливість цього місця свідчать також давні шляхи, що тут перетиналися і разом із таким важливим сусідством княжого граду зумовили його подальший розвиток як пункту торговельного обміну. 1875 року в околицях міста знайшли скарб зі срібними арабськими монетами, що свідчить про далекий засяг Гнезна як важливого торгового поселення. Сюди почали прибувати ремісники й торговці, а саме поселення стало перетворюватися на сильний господарський осередок, і це вже був прямий шлях до появи динамічного міського центру.

Так сталося на Ринку, який називали також Панєнським пагорбом через монастир кларисок, що колись стояв поруч. Гнезно першим із великопольських міст отримало так званий локаційний акт на магдебурзькому праві, але документ, що це засвідчує, не зберігся до наших часів, бо, ймовірно, згорів під час великої пожежі міста або під час нападу на нього хрестоносців. Імовірно, локація міста відбулася в 1238–1239 роках, а випливає це з документа Владислава Одоніца, князя Великопольщі, який справу монастиря в Любйонжі позначив місцем «in Gneznensi civitate», що означає: «у місті Гнезно». На жаль, через відсутність локаційного документа не можна однозначно визначити, з якими привілеями пов'язувалася локація міста, але з підтвердження прав, виданого Сигізмундом Старим 1520 року, ми знаємо, що Гнезно вилучили з-під земського права і воно не підлягало юрисдикції державних урядників і королівських старост. Громадяни у справах життя і смерті відповідали виключно перед міським війтом, а той — перед королем.

Усі точки